

17 листопада 2009
Сюжет на каналі "1 +1", "ТСН", "Приватна територія", 15.11.2009
Для тих, хто з якихось причин не зміг в неділю подивитися сюжет на каналі "1 +1", публікую його тут. У ньому є відповіді на деякі питання, які тут ставлять, зокрема, про мій будинок та сім'ю.
15 листопада 2009
День працівників сільського господарства
Шановні працівники сільського господарства!
Вітаю вас із професійним святом. День працівників сільського господарства завжди був на Україні особливим святом. Бо село – це той ґрунт, на якому зріс увесь український народ, те поживне середовище, яке дає народу нові життєві сили. Я й сам родом з невеликого села, тому ваші щоденні турботи для мене – не порожній звук.
Сільське господарство донедавна залишалося чи не єдиною галуззю, яка навіть у часи кризи мала приріст виробництва. Однак всупереч всьому село виживає. Маючи третину світових запасів чорноземів, ми могли б годувати половину населення планети. Натомість, самі купуємо м’ясо, цукор, а часом навіть і зерно.
Я вважаю, село повинне перетворитися на зону розвитку. Сільським жителям необхідні всі елементи сучасного життя – газ, світло, водопостачання, дороги, зв’язок – на рівні, доступному мешканцям міст. Селянин повинен стати власником і господарем на своїй землі. Держава має купувати зерно за фіксованою ціною, забезпечувати село доступними пально-мастильними матеріалами. Поки ж аграрії змушені вести господарство собі на збиток.
І все ж, незважаючи ні на що, українське село працює. Передусім, завдяки зусиллям тих людей, хто трудиться в полі і на фермі. Трудитися без гучних слів, чесно і з любов’ю – так само, які і всі попередні покоління.
Тож зі святом вас! Бажаю вам і вашим родинам здоров’я та щастя в домівках. Нехай ваші руки не знають втоми, а праця буде гідно оцінена.
13 листопада 2009
Питання та відповіді, частина II
- Кого ви вважаєте найбільшим конкурентом?
- У випадку з конкуренцією є два моменти. Перший з них - час, у мене мало часу на розкручування. Я впевнений, що всіх би переграв, але не вистачає часу, щоб себе презентувати. Другий - було б дуже добре, якби була можливість спілкуватися особисто. Коли є аудиторія з 500-600 осіб, я можу бути дуже ефективним у переконанні, і саме особистого контакту з аудиторією мені не вистачає. Решти конкуренції я не боюся.
- Як вам вдається увесь час бути на хвилі? Правильно розраховувати свою енергію? Втілювати свої ідеї?
- Я багато займаюся стратегіями, і є деякі принципи, якими я готовий поділитися. Я завжди знаю, що ключовий ресурс - це люди. У командах у мене є «запасні», які, якщо подивитися з одного боку, як би «сидять на лавці» і нічим не займаються. Але насправді вони готуються до нових заходів. У мене завжди є резерв людей, які в будь-який момент можуть кудись поїхати, почати якусь справу.
Я ніколи не боявся змін - люблю щось міняти. У мене вистачає сили волі витримувати і темп, і розраховувати час. Часто, навіть маючи стратегію і людей, треба бути дуже наполегливим у її реалізації. Я завжди займаюся спортом - це допомагає мені бути постійно працездатним. Також дуже допомагає оптимістичний погляд на життя.
Потрібно знайти речі, які вас стимулюють в житті, якесь хобі. Я називаю це «гімнастикою душі». Я люблю арт-хаузне кіно, читаю, люблю виїжджати на природу, у мене маленькі діти, з якими я із задоволенням вожусь в свої вихідні.
- Наші діти гинуть від наркотиків. Зробіть що-небудь.
- Я очолюю організацію «Батьки проти наркотиків», і цю тему знаю дуже добре. Тема ця чітко соціальна. Потрібно створити умови для молоді, наприклад, секції, і бажано безкоштовні. Також дуже важливий батьківський контакт. Якщо проблема вже виникла - необхідно консультуватися самим батькам.
Ми абсолютно неправильно зараз сприймаємо цю проблему - це серйозна хвороба. Я вважаю, що роздача метадону - це велика помилка. Такими методами можна допомагати важко хворій людині, яку вже нічого не врятує. Але якщо ми почнемо масово поширювати це на всіх молодих людей, це буде означати, що ми, як суспільство, просто відгороджуємося від цієї проблеми.
Наркотики - це в першу чергу проблема зв'язку наркоділків з силовими міністерствами та відомствами. З цим потрібно боротися. Це комплексна проблема, яка до цієї пори не оцінена за своєїю складністю. Думаю, в мене вийде кардинально змінити ставлення держави до цієї проблеми.
- Є важкі і легкі наркотики. Що ви думаєте про ступінь легалізації?
- Є багато чудових речей, які можна побачити і яких можна досягти і без наркотиків. Потрібно навчитися бачити ці речі. Не треба грати з вогнем - з легкого наркотику на важкий можна перейти за лічені дні. Я проти легалізації будь-яких видів наркотиків.
- Що ви думаєте про вживання алкогольних напоїв на вулиці?
- Те ж саме. Розпивання спиртних напоїв у громадських місцях не має бути - для цього є спеціальні заклади.
- Чи є у вас стратегія розвитку Криму? Чи повинні там бути підприємства або потрібно зосередитися на туризмі?
- Північний Крим може мати досить сильну індустрію, і вона там є. Там цілком можливо розвивати індустрію з поновлюваних джерел енергії - вітроенергетика, сонячна енергетика. Що стосується туризму - це однозначно пріоритетний пункт для Криму. Сільське господарство там теж має непогані перспективи, але потрібно пильно стежити за екологією.
- Наскільки дії Києва, як центру України, достатні для підтримки присутності на Кримському півострові?
- Часто протести і непорозуміння відбуваються через те, що ми перегинаємо палицю і хочемо за короткий період часу змінити свідомість дорослих людей - зробити їх усіх шароварними патріотами. Ми повинні з повагою ставитися до поглядів жителів півострова. Якщо ми хочемо українізації Криму, то вона повинна бути м'якою, і в першу чергу треба робити це через дітей. З таким підходом ставлення до своєї батьківщини у жителів півострова буде набагато краще, і вони не будуть дивитися в бік Росії.
- Як молодому хлопцеві можна почати свою справу?
- Потрібні добре опрацьовані ідея, бізнес-план і майстер-план. Та хороший інвестор, який вкладе гроші в реалізацію цієї ідеї. Не розраховуйте, що хтось відразу вкладе в вас мільйони. У всьому світі починають з 20-25 тис. доларів або євро і пробують робити бізнес.
- Чи варто відразу після інституту думати про свій бізнес, чи спочатку варто попрацювати на когось?
- Потрібно чітко розуміти, чого ви бажаєте. Якщо вам все одно, чим займатися, то робіть те, що вам більше всього подобається. Ідеальний варіант - почати з роботи, в якій можна чомусь повчитися за чужі гроші, та починати працювати бажано з 3-4 курсу ВНЗ. Якщо після ВНЗ з'являється можливість розпочати власну справу - не бійтеся цього. Принаймні, отримаєте досвід, який для вас буде незамінним.
- Чому в нашій країні для того, щоб отримати нормальну роботу, потрібно мати підтримку сильних світу цього?
- Якщо ви професіонал, попит на вас буде завжди. Найбільша проблема в бізнесі - це відсутність достатньої кількості професіоналів. Наприклад, у кризу я можу скоротити кого завгодно, але тільки не професіонала. Але, якщо ви вважаєте себе професіоналом, вмійте якісно себе презентувати.
- Політика якої держави вам імпонує найбільше? Яка політична модель?
- Мені подобаються країни, де президенти очолюють уряд, наприклад, Франція, США, Білорусь, Росія, Азербайджан, і в наших умовах така модель ідеальна. Президент повинен бути підзвітний людям через закон про імпічмент президента. В нас немає реальних партій і дуже маленька політична конкуренція, нам потрібна президентська влада.
- Хто винен в тривалій кризі? Що, на вашу думку, потрібно робити для порятунку економіки?
- Багато в чому винні ми самі. Ми вибрали відверто слабких лідерів, сподіваючись, що вони зроблять диво. Потрібно створювати умови для реальної демократії, підвищувати ринкові стандарти економіки, змінити ставлення до неї у держави.
13 листопада 2009
Питання та відповіді, частина I

Публікую розгорнуті відповіді на питання, які читачі задавали у блогах та соціальних мережах.
- Чому в 2004 році президент Кучма не призначив вас своїм наступником, а поставив на Януковича?
- Це питання - не до мене, а до президента. У той час була жорстко централізована влада, і прем'єра висував президент. Він зробив те, що зробив. Мені було запропоновано очолити Національний банк, і я його очолив, і досить успішно працював у ньому.
Можу тільки сказати, що на той момент у Януковича була сильна підтримка і з парламентського боку, і з боку ділових кіл. У мене такої сильної підтримки не було і це дуже вплинуло на вибір.
- Ви про щось шкодуєте?
- Я шкодую про те, що мені не вдалося стати прем'єром. І про те, що не вдалося стати президентом - багато речей я б робив по-іншому. Я почав би з того, що на початку 2005-го провів би референдум щодо посилення президентської влади, прийняв би закон про імпічмент. За 5 років я б дуже змінив країну.
- Чи стане Євросоюз у найближчому майбутньому (через 15-20 років) єдиною державою, як, наприклад, США? Що може дати громадянам України вступ до Євросоюзу, і що вони при цьому втратять?
- Однозначно, ЄС спробує централізувати певні функції. Але при цьому я не думаю, що буде така централізація, як в США. У нас занадто багато національних питань, і через це Євросоюз матиме певні проблеми з конкурентоспроможністю. Хоча і в такій ситуації він буде залишатися потужним політичним та економічним центром.
Що стосується України - для нас це гарна і правильна перспектива. Але треба розуміти, що стандарти ринкової економіки та демократії в ЄС дуже високі, і наші перспективи щодо вступу залежать тільки від нас. Зараз нашу країну, яка корумпована, не має нормальної ринкової економіки, в якій безвладдя, ні в якому Союзі ніхто не хоче бачити. Але якщо ми виправимося, наведемо лад - все зміниться.
- Як щодо Придністров'я? Тут громадян України чимало, за останнім переписом ми (українці) на другому місці після громадян Молдови. І тільки після нас, на третьому місці, громадяни Росії. Однак Росія під час своїх виборів тут дуже активна. А Україна ... не можу підібрати відповідне слово, на жаль.
- Впевнений, що ми повинні мати потужну і багатовекторну зовнішню політику. Вона повинна базуватися в першу чергу на економічних інтересах нашої країни, а провідниками повинні бути наші земляки-емігранти або їх родичі. Цих людей у світі близько 15 млн., і це величезне поле для діяльності. У будь-якій поїздці президент повинен з ними зустрічатися.
Що стосується Придністров'я - ми маємо з ним певні проблеми, тому що всі знають, що звідти йде потік контрабанди, яка заважає нашій економіці. З іншого боку - це наші економічні інтереси, наша зона впливу, дуже важлива для нас позиція. Ми повинні бути там присутні, і не менш, ніж присутня там Росія. Не треба підігравати Молдові. Румунія стає реальним конкурентом для нас з цілої низки питань - вони атакують нас з питань Дунаю, щодо Зміїного, тощо.
У даній ситуації нам потрібно мати набагато більше контактів з нашими земляками у Придністров'ї - нам є, що там робити, це наш регіон, і він важливий для нас. Якщо у вас виникнуть якісь ініціативи - зв'язуйтеся з моїм штабом в Одесі, ми готові для співпраці з цих питань.
- Ви брали участь в проблемі звільнення екіпажу «Аріани» - за повідомленнями однієї з родичок.
- На цю тему я натрапив абсолютно випадково - жінки прийшли на мій прямий ефір на ТБ в Одесі. Після цього я розмовляв з Турчиновим, першим віце-прем'єр-міністром. Він сказав, що ми, як держава, не можемо втручатися, тому що держава безпосередньо не веде переговорів з піратами, а з іншого боку - судно не в нашій юрисдикції, і це вже проблема грецької сторони.
Тоді я вийшов на Порошенка, і він відгукнувся позитивно, зустрівся з родичами екіпажу «Аріани». Я його попередив, що ми будемо атакувати грецькі посольства і консульства, атакувати в політичному сенсі. Ми зробили два гучних заходи в Одесі та Києві, і почався активний рух за цією темою - вперше за 6 місяців родичі змогли поспілкуватися зі своїми рідними, пішов переговорний процес.
Сьогодні постало інше питання - інвестор не може прийти до угоди за цінами, і в даному випадку ми знову будемо посилювати свою позицію. Цей інвестор працює через українські порти, має з нами певні економічні відносини, і або він почне предметно займатися цією темою, або ми буде притискати його економічно і політично.
- Ваше ставлення до проблематики морського піратства?
- Я вважаю, що наші служби, які займаються наймом моряків, зобов'язані уважніше дивитися на власників та з'ясовувати, яким чином ці судна страхуються. Потрібно ініціювати розміщення спецпідрозділів зі зброєю на борту. Якщо виникає таке питання - держава повинна вмикати всі важелі. Якщо ми не будемо в змозі захистити українців у будь-якій точці та будь-якими засобами - нашу країну не будуть поважати.
– У вашій програмі нема і слова про релігію. Здається, що ви навмисне обходите цю тему.
– Я не можу себе віднести до дуже віруючих людей, і я цим не хвалюся, я вважаю, що це моя проблема. Думаю, мені не пощастило знайти свого духовного наставника. Моє ставлення до релігії таке - ми не повинні з боку влади нав’язувати людям якесь ставлення до неї, було б доцільно підтримувати всі традиційні релігії.
Якщо би вдалося в Україні зробити єдину православну помісну церкву - це було б дуже добре. Але я вважаю, що тут держава має лише сприяти, але не втручатися - це мають робити духовні лідери.
Держава має жорстко слідкувати і втручатися у міжконфесійні проблеми. Не може бути так, щоб хтось захоплював чиїсь церкви. І також, я би уважно, за допомогою спеціальних служб, слідкував за сектами, які сьогодні поширюються у державі. Вони можуть бути небезпечними як для держави, так і для окремих людей.
З великою повагою я ставлюся до людей, які щиро вірять. І не дуже довіряю політикам, які на цьому грають. Не хотів би до них приєднуватися.
- Дуже цікаво дізнатися про вашу діяльність в період з 1990 по 2000-і роки.
- Моє серйозне упущення в тому, що до 91-го року я вибудовував одну кар'єру, а потім виявилося, що все, що я робив, пішло мені в мінус. Був період, коли я думав, з чого починати, тому що мені було все одно, що починати.
Врешті-решт я вирішив, що стану банкіром. Чому? Я подумав, раз ми переходимо до ринкової економіки, в центрі цієї економіці будуть банки. Оскільки мені було все одно, з чого починати, я вирішив, що почну з цього. Попрацював заступником з будівництва та відкриття нових відділень невеликого банку, потім побачив, що можу робити більше. Я запропонував помінятися місцями голові правління, він відмовився, і я пішов до незнайомих людей і запропонував їм створити банк, після чого 5 років його очолював. Коли я звідти пішов, він був третім на ринку - зараз він називається «ПриватБанк». Пішов я тому, що президент Кучма запропонував мені посаду віце-прем'єр-міністра з економіки. Для мене це було дуже великим кар'єрним зростанням, і мені завжди було цікаво попрацювати на країну. Після цього я обійняв посаду міністра економіки. Потім я сам прийняв рішення піти з уряду Ющенка, довибирався депутатом по мажоритарному округу в Павлограді, після цього був Головою Національного банку .
Після виборів 2004-го я зовсім пішов з політики і 5 років займався бізнесом. Я не боюся ніяких змін. Я багато працював із західними консультантами, і вважаю, що вчитися і починати щось ніколи не пізно.
- Ви казали, що у вас є кілька сільхозпроектів, чи це так?
- Трохи більше як рік тому ми почали спільний сільхозпроект. У нас в оренді є близько 16 тис. га землі, і півроку тому до нього приєднався шведський інвестор. Спрямований цей проект найбільше на зернове господарство.
- Що ви думаєте про розвиток аграрного сектору?
- Вважаю це однією з найбільш перспективних напрямків для України. У мене є розуміння і чітке бачення, до чого ми повинні прийти в цьому питанні. Самий ключовий момент - господар на своїй землі. Ми повинні дозволити приватну власність на землю з правом продажу, але при цьому держава має дуже жорстко регулювати цей ринок. Повинен з'явитися земельний банк і дуже важливо відпрацювати орендні умови.
- Як ви заробили свої перші гроші?
- У «ПриватБанку» я спочатку був найманим працівником. Через три роки мені за успіхи презентували 16%, і це ті мої гроші, з яких все почалося. У 2000 році я вийшов зі складу власників, усе продав та організував свою групу, фінансово-промислову.
- Як ви ставитеся до бізнесу МЛМ?
- Цілком нормально, та вважаю, що в нього є перспективи, як в методу реалізації товару або послуги. Але у наших державних чиновників немає розуміння того, що це таке. Все-таки мережевий маркетинг - це певні досягнення в системі продажів усього світу. Багато потужних компаній продають свою продукцію саме в такий спосіб, і це загальновідомий факт. Необхідні, можливо, деякі обмеження, невеликі регулювання з боку держави для того, щоб легалізувати цей ринок, і він має всі можливості працювати ефективно.
- Чи має для вас значення при придбанні товару, як він надійшов: це мережева структура, або централізована?
- У системі продажу страховки життя працює кілька компаній, де я є співзасновником. Вони абсолютно надійно працюють вже дуже довго і ефективно. У деяких бізнесах мережева система продажу носить переважний характер. Для мене все одно, як прийде товар, головне, щоб він був якісним. А для цього важливі фірма-виробник та характеристики цього товару або послуги. Сьогодні моя компанія на ринку страхування життя є номером 3, і вона працює нормально та приносить прибуток, у тому числі і завдяки мережевим структурам.
- Які книжки з менеджменту ви читали? Я хочу наслідувати ваш приклад.
- Я б порекомендував книгу «7 нот менеджменту. Настільна книга керівника »(автори: Бочкарьов А., Кондратьев В., Краснова В., Матвєєва О. та ін) Також дуже непогані книги під редакцією Йонаса Риддерстрале і професора Стокгольмської школи економіки, співавтора двох бізнес-бестселерів К'єлла Нордстрема - «Бізнес у стилі фанк» та «Караоке-капіталізм». Крім читання книг, дуже рекомендую всім користуватися послугами консультантів. Я завжди починав свої бізнеси з консультантів.
- Ви відвідуєте багато заходів та закладів. Вас пригощають або ви платите зі своєї кишені?
- Завжди плачу чайові, заплатити 5-10% за послугу додатково - це нормально. Що стосується оплати - я плачу завжди, без винятків. Якщо я приходжу на виставку, куди мене запросили - я завжди беру квитки, не можу проходити без черги. До цих пір не можу, скажімо, потрапити в PinchukArtCentre, тому що там постійна чергу, хоча цікаво було б подивитися.
Загалом, якщо виходить так, що щось робиться безкоштовно, я завжди безмірно вдячний, але я в змозі за себе платити і завжди плачу за себе сам.
11 листопада 2009
Епідемія в Україні. Продовження
У боротьбі з епідемією все більше проявляється організаційне безсилля влади. Ті заходи, які було використано, не були в змозі навіть сповільнити швидкість поширення інфекції, не кажучи вже про те, щоб зупинити її. І уряд, і президент зробили з епідемії інструмент для передвиборчої кампанії.
Інформації про реальний стан справ немає ні в кого: у вівторок прем'єр заявляє про чотириразове зниження захворюваності, а в середу - про двократний зріст. Президент збирається ветувати закон про виділення мільярда гривень на боротьбу з епідемією та готує Україну до надзвичайного стану.
Самий небезпечний вірус зараз - той, що в головах вищих посадових осіб нашої держави. Вони виділили з Держрезерву кілометри лежаної марлі та розпіарили цей "подвиг" на всю країну. Вони отримали можливість по кілька разів на день признаватись народові у коханні по телевізору, і цією можливістю активно користуються.
В той же час вони не можуть не розуміти, що якщо ліками забезпечити тільки лікарні - це ніяк не позначиться на поширенні грипу. У лікарні потрапляють вже давно хворі люди з важкими симптомами, які до цього встигнули заразити багатьох навколо. До того ж, багато людей просто не звертаються у лікарні, тому що довіра до лікарень у людей загублена. І зараз першорядна задача уряду й президента - припинити нагнітання паніки, що паралізує країну, і зробити профілактичні ліки доступними для всього населення, а не тільки для пацієнтів лікарень.
Не треба перетворювати боротьбу з епідемією у передвиборчий карнавал.
10 листопада 2009
Кіровоград. Продовжую тему екології
Продовжую тему екології, якої я торкнувся у вчорашньому дописі. Мені неодноразово доводилось бувати у Кіровограді, і щоразу люди цікавилися, коли ж влада займеться екологічною обстановкою в регіоні та проблемою підвищеного радіаційного фону.
Питання це не пусте - на території Кіровоградської області знаходиться кілька шахт по добуванню уранової руди, а кількість онкологічних захворювань дихальних шляхів в області в кілька разів вище, чим у середньому по Україні. Ми об'єднали свої зусилля з екологами, запросили експертів авторитетної світової компанії "Бюро Верітас" і разом з українськими фахівцями почали масштабні дослідження за трьома напрямками.
Перший напрямок - радіологічні дослідження. Радіологи здійснять виміри рівня радіації в містах і селищах регіону, виміри виділення радону, а також проаналізують радіологічний стан шляхів. Другий - екологічні дослідження. Третій момент - ми запросили медичних експертів, які з'ясують, як екологічна обстановка, яка склалася, впливає на здоров'я людей, також особлива увага буде приділена онкологічним захворюванням.
По кожному напрямку будуть складені детальні карти області, на які нанесуть місця підвищеної радіоактивності, неблагополучні в екологічному відношенні об'єкти й вогнища онкологічних захворювань. Таким чином, ми отримаємо повну картину того, що відбувається.
Коли ми переможемо (а наша політична сила обов'язково буде представлена у владі Кіровограда), у нас вже будуть на руках результати досліджень, і ми зможемо змінити цю ситуацію.
09 листопада 2009
Черкаська область. Рось, потопаюча у смітті

У Черкаську область ми приїзджали, щоб ознайомитись з проблемами екології у регіоні. Я пройшов кілька метрів берегом річки Рось, та звернув увагу на те, що в багатьох місцях уздовж ріки справжні купи сміття, і про правила санітарних зон ніхто не замислюється. Місцеві жителі кажуть, що за останні роки рівень води у річці постійно падає. А з цієї Росі, що тече по Вінницькій, Київській та Черкаській областям, беруть питну воду шість малих міст.
Іноді мені здається, що ми, українці, не усвідомлюємо, наскільки погані в нас справи з екологією. Зокрема, з багатьох малих річок скоро неможливо буде брати питну воду. Ми ще не усвідомили цієї проблеми, оскільки ми вважаєм, що питної води бракує десь там, у Африці, і нас це не торкнеться. Торкнеться, і дуже швидко, тому що ми свідомо знищуємо наші водойми.
До речі, старі проблеми ми теж забуваємо дуже швидко. У 1999 році Корсунь-Шевченківський 2 місяці був без води і її привозили у молочних цистернах, у 2007 році повторилася та ж сама ситуація. Зараз у Білій Церкві, яка теж розташована на Росі, розпочинається будівництво металургійного комбінату.
Питання екології - це питання всього суспільства, і все суспільство зацікавлене у їх розв'язанні. Тому екологією сьогодні зобов'язані займатися не тільки політики, чиновникі і спеціалізовані організації, а кожен з нас.
09 листопада 2009
Чернігів та "Чернігівське хімволокно"

Під час поїздок по регіонах я радію, коли бачу, що у того чи іншого підприємства є справжній господар – в повному розумінні цього слова. Коли у відремонтованих корпусах стоїть нове обладнання, люди працюють у нормальних умовах й отримують за свою працю пристойні зарплати. Одне з таких підприємств, на мій погляд - "Чернігівське хімволокно", де я був на минулому тижні.
Це унікальна виробництво. Протягом останніх чотирьох років, не зупиняючи виробничий процес на жодну хвилину, там повністю модернізували усе обладнання. 70% продукції підприємства у останні роки стабільно йшло на експорт, але у першому півріччі цього року продажі значно знизилися і частину робочих довелося скоротити.
При цьому держава не тільки не допомогла унікальному підприємству, а навіть не виконало своїх прямих зобов'язань стосовно нього – "Чернігівському хімволокну" не повертають ПДВ у розмірі 16 млн. гривень та не дозволяють за ці кошти розмитнити нове обладнання, яке стоїть на кордоні.
У Білорусі, як приклад, аналогічне підприємство держава взяла під свою опіку. У результаті протягом трьох місяців, пока не було попиту, підприємство працювало для складу, але людей не скорочували, та не скорочувалися податки до бюджету. У нас нині геть відсутня державна політика у сфері промислового виробництва. В наших чиновників нема бачення державного масштабу.
09 листопада 2009
Соціальні мережі, вибори та поїздки
Відповідаючи на запитання про щотижневі онлайн-конференції, на жаль, мушу відмовити. Зараз, під час виборчої кампанії, час розписано буквально по хвилинах, і приділяти кілька години на тиждень на постійну присутність он-лайн просто неможливо. Але я планую один чи два рази на тиждень виділяти час на відеозапис відповідей на цікаві питання, що задають мені у блогах та соцмережах, і публікувати ці відеовідповіді.
Що ж до того, чи не є я технічним кандидатом. Чимало людей вже пробували зробити мене технічним кандидатом Януковича чи Тимошенко. І ніхто з них не замислюється про те, що в тих політиків, які належать до "старих", нині досить великі проблеми, тому що їх рейтинги падають. Країні потрібні нові люди, нові імена. Гадаю, що перспектива у нових людей дуже гарна. І виходячи з того, що зараз діється у політиці, ми матимемо тільки погіршення ситуації. Ніхто не займається стабілізацією банківського сектора, ніхто не займається його рефінансуванням, ніхто не розширює внутрішній ринок, не стимулює експортерів. Усі чекають лише на одне – зміни по зовнішнім ринкам, вважають, що зараз ціни на метал виростуть - і все знов буде гаразд. Але правда у тому, що у найближчий час цього не станеться. Потрібно працювати всередині країни та пропонувати дуже сильні рішення, яких поки що немає. А ситуація з економікою й далі буде відбиватися на бюджеті й політиці. У результаті страждати будуть всі: і влада, і опозиціонери. А хто в кого буде технічним кандидатом, ми розберемося трошки пізніше.
На цей тиждень в планах Донецьк, Ясіноватоє, Харцизьк, Волноваха, Макіївка і Маріуполь, а сьогодні я коротенько розповім про візити минулого тижня у Чернігів та Черкаси.
08 листопада 2009
Як приєднатись до виборчої кампанії.
Приєднатися до виборчої кампанії зараз можна двома шляхами.
Шлях перший. Заповнити та відправити форму на офіційному сайті http://tigipko.com/projects/join та чекати відповіді моїх представників у вашому регіоні.
Шлях другий. Написати електронною поштою листа чи зателефонувати до передвиборчого штаба у вашому регіоні.
Автономна Республіка Крим
тел.: 8(0652)707947, 8 (0652)601-035
ел. пошта: tpu-ark@list.ru
Вінницька область
тел.: (0432)55-2100
ел. пошта: pravo_sud@ukr.net
Волинська область
тел.: (0332)726016
ел. пошта: sergeyyushchak@gmail.com
Дніпропетровська область
тел.: (056)7320048, (056)7320049
ел. пошта: dpst@i.ua
Донецька область
тел.: (062)3356516, 3351440
ел. пошта: lunina_ol@mail.ru
Житомирська область
тел.: (0412)426548
ел. пошта: pravda.2006@mail.ru
Закарпатська область
тел.: (0312)672372
ел. пошта: tigipkouzhgorod@gmail.com
Запорізька область
тел.: (061)2134297, (061)2134288 (факс)
ел. пошта: ilchuk@eadr.com.ua, marinys@bk.ru
Івано-Франківська область
тел.: (034)2752972
ел. пошта: v_klus@ukr.net
Місто Київ
тел.: (044)4251539
ел. пошта: s.verko@tigipko.com
Київська область
тел.: (044)2861021, 2847272
ел. пошта: Fond_@ukr.net
Кіровоградська область
тел.: (0522)228894
ел. пошта: tigipko@shtorm.com, dopomoga21@ukr.net
Луганська область
тел.: (0642)553334
ел. пошта: ahromkin@ukr.net
Львівська область
тел.: (032)2354550
ел. пошта: s.n.ponomarev@mail.ru
Миколаївська область
тел.: (0512)374500
ел. пошта: tov-shpil@yandex.ru, tigipko.mk@gmail.com
Одеська область
тел.: (048)7177427
ел. пошта: soborka@ya.ru, soborka@rambler.ru
Полтавська область
тел.: (0532)661961
ел. пошта: rumo2006@yandex.ru
Рівненська область
тел.: (0362)437591
ел. пошта: rivne.tigipko@gmail.com
Сумська область
тел.: (0542)225070
ел. пошта: dmytro-sidenko@yandex.ru
Тернопільська область
тел.: (0352)527676
ел. пошта: yuriyzhelikhovskiy@ukr.net
Херсонська область
тел.: (0552)229249
ел. пошта: kherson@tigipko.com
Харківська область
тел.: (057)7574377
ел. пошта: tpu.kharkov@gmail.com
Хмельницька область
тел.: (0382)726052
ел. пошта: tigipko_hm@ukr.net
Черкаська область
тел.: (0472)544244
ел. пошта: vubir2010@mail.ru
Чернівецька область
тел.: (0372)570382
ел. пошта: dex777@mail.ru
Чернігівська область
тел.: (046)2674680
ел. пошта: che_shtab@ukr.net, urist.otke@mail.ru
Місто Севастополь
тел.: (0692)948601
ел. пошта: tigipkosev@ukr.net








